19.11 Конференція у Парижі: про київський період Казимира Малевича розповідають українські мистецтвознавці Дмитро Горбачов і Тетяна Філевська (II)
Під час паризького культурного фестивалю “Вікенд на Сході”, присвяченого Києву, відбулася двогодинна конференція, де відомі дослідники творчості Казимира Малевича розповідали про київський період художника.
Від «кінця живопису» до повернення у фігуративне мистецтво – із розповіді Тетяни Філевської, авторки книги «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», дізнайтеся:
Чому Малевич повернувся до фігуративу? Коли, на думку художника, закінчився живопис? Чому Малевич майже на десять років відклав у бік пензлі й узявся за перо? Як художник підписував свої роботи у період постсупрематизму? Хто були головні герої його робіт на той час? Як можна інтерпретувати автопортрет Малевича у псевдоренесансному стилі?
«Малевич був космістом і містиком. І геометрія слугувала його цілям як найкраще. Він уважав квадрат моделлю космосу», – Дмитро Горбачов, автор книги «Малевич і Україна» та «Авангард. Українські художники першої третини ХХ століття».
Із розповіді Дмитра Горбачова дізнайтеся:
За що Малевич не любив Ренесанс і поважав Платона? Чому квадрати – модель космосу, а селяни Малевича – створіння з «космічного матеріалу»? Як геометрія відображала бажання художника показати прагнення людини до безсмертя?
Дмитро Горбачов пояснює:
Де у «Червоному квадраті» можна знайти «Реалізм селянки у двох вимірах»? Що характерно для періоду алогізму у творчості Малевича? Що таке «народні» кольори?
Тетяна Філевська розповідає про Малевича-теоретика та Малевича-професора:
Чому з 1924 по 1930 рр. Київський художній інститут називали київським Баугаусом. Чого Малевич навчав своїх студентів?
Дмитро Горбачов про вплив іконопису на творчість Малевича:
Чи вплинув релігійний філософ і богослов Павло Флоренський на Казимира Малевича? Чому художник вважав ікони протокубістськими творами мистецтва? Як Малевич застосовував іконописний спосіб виворотки?
Дивіться також:
