21.10 50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля (II)
[vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508537816554{padding-top: 20px !important;}”][vc_column][vc_column_text]Можливо, 1863 рік і увійшов би до історії мистецтва як рік Кабанеля, коли б з примхи долі у хід подій не втрутився сам французький імператор.
«У 1863 році Наполеон III вирішує дозволити публіці винести власне судження про роботи, які не прийняло журі Паризького салону, й відкриває по сусідству з офіційною виставкою другу – Салон Відторгнутих. Обидві Експозиції знаходилися у Палаці індустрії, отже відвідувачі отримали можливість потрапити з академічного простору на виставку Відторгнутих, пройшовши через турнікет», – пояснює Ніколя-Анрі Змелті.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508537964552{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#303030″][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]
Першу частину статті «50 нюансів ню: Едуард Мане супроти Олександра Кабанеля» можна прочитати тут.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508537971944{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_separator type=”normal” color=”#303030″][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”element_from_left” css=”.vc_custom_1508538026337{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Мане чудово знав роботи майстрів минулого. Прагнучи створювати сучасні картини, він не хотів поривати з традицією. Навпаки, художник перебував у постійному діалозі з класичним мистецтвом», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508538759041{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4996″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” onclick=”link_image” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]«Сніданок на траві» Мане спричинив скандал зовсім не через зображення оголеної жінки за присутності на картині двох одягнених чоловіків. Такі сюжети не нові.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”element_from_left” css=”.vc_custom_1508538769587{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Мане використав іконографію доби Ренесансу. Подивіться на роботу “Сільський концерт” (1509) Джорджоне. Оголені жінки й одягнені чоловіки нікого не шокували, адже очевидно, що це музиканти та їхні музи», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508538814274{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4993″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]Скандальним публіка визнала відсутність звичних моральних фільтрів і символічних атрибутів. Нічого не вказувало на міфічне походження героїні, більше за те, її оголеність не була ідеальною, шкіра не сяяла, ноги були закороткими, на животі помітні складки…[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508538967390{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4995″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”element_from_left” css=”.vc_custom_1508538974639{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Композиція і жести персонажів “Сніданку на траві” взяті Мане з гравюри “Суд Паріса” Маркантоніо Раймоді (1510–1511), копії роботи Рафаеля. Це пряма цитата! Попри те, що шанувальникам мистецтва ця гравюра була добре відома, Мане, зобразивши своїх сучасників, перетнув межу дозволеного», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]Відсутність звичного піднесеного пояснення привела глядачів у глухий кут. Що робить оголена жінка з двома чоловіками у лісі? Хто вона? Муза? Модель художників? А де ж докази?! Напрошувалися страшні здогади.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508540444508{padding-top: 20px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/3″][/vc_column][vc_column width=”1/3″]
[/vc_column][vc_column width=”1/3″][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]Добропорядна пані не всядеться на пікніку, скинувши на траву увесь свій одяг. Лишалося припустити неприпустиме. Але ж як таке можна зображувати?![/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”element_from_left” css=”.vc_custom_1508539506480{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]«Картина Мане не розповідає жодної історії. Художник залишає всі запитання стосовно сюжету без відповіді. Оголення, без додаткових смислів, стає головною темою картини, а значить, реальність торжествує над ідеалом», – Ніколя-Анрі Змелті
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508539140848{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4926″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]До того ж Мане, на відміну від академічного художника Кабанеля, не намагався приховати свою техніку. Відточені мазки пензля Кабанеля настільки непомітні на полотні, що здається, наче не лише Венера, але й сама картина – творіння неземне.
«Брутальна робота» Мане змусила його сучасників визнати, що і картина сама по собі – матеріальна річ, створена певним чином, з використанням конкретних складових. Чи міг бути прекрасним, згідно Вінкельману, такий «подвійний» реалізм?[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508540092591{padding-top: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4994″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”element_from_left” css=”.vc_custom_1508539209632{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_column_text]
«Перша характеристика мистецтва модерну – не розповідати історій», – Андре Мальро, письменник і політик
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]Час віддав перемогу Мане, визнав його праотцем доби модерну, що почалася завдяки «Сніданку на траві» у 1863 році. Кабанель же був відданий забуттю на довгі роки як «художник тістечок-макарунів». І лише у 1980-х інтерес до нього повернувся.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=”” css=”.vc_custom_1508540772888{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”4992″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” style=”vc_box_shadow_3d” qode_css_animation=””][/vc_column][/vc_row][vc_row row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css_animation=””][vc_column][vc_column_text]У наші дні обидві картини можна знайти у Музеї Орсе. Безсумнівно, у різних залах і навіть на різних поверхах.
Тепер, через понад півтора століття після драматичної битви класиків і модерністів, прихильність до тої чи іншої роботи – лише справа смаку. А про смаки, як відомо, не сперечаються.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
