31.08 Майстри і Маргарита: про квіткову присвяту королеві Наваррській у саду Тюїльрі
Яу розпачі. Знову складності перекладу. У цьому сезоні квіткові масиви Тюїльрі створили ті, кого у Франції називають словосполученням jardiniers d’art. Хто ж це? Невже садівники-мистецтвознавці?
Дещо прояснив опис професії jardinier d’art на сайті Міністерства культури Франції:
«Парки й сади сьогодні є окремою складовою культурної спадщини та вже не вважаються додатком до історичних споруд.
У наші дні люди відвідують сади й парки заради них самих. Завдання садівників Міністерства культури як найкраще продовжувати діалог між минулим з його багатою парковою спадщиною, теперішнім і майбутнім. Щоденно і з пристрастю (!!!) садівник мусить…»
У мене сльози навертаються на очі. Боже ж мій! Садівник! З пристрастю! Тепер ви розумієте, чому французькі парки такі прекрасні?
Пересиливши себе, продовжую читання офіційного (!) документу, замінивши «з пристрастю» на стриманіше «ревно»:
«Щоденно й ревно садівник повинен демонструвати традиції садового мистецтва відвідувачам. Його обов’язки різноманітні й потребують як історичних, так і сучасних знань у таких галузях, як рослинництво, дендрологія, ґрунтознавство, хімія та механіка. Попри те, до сфери його діяльності входить створення квіткових масивів та догляд за ними».
Виявляється, що пересічний jardinier d’art – це вже не простий садівник, а втім ще й не ландшафтний дизайнер. На жаль, точного визначення в нашій мові для назви цієї професії нема, існують лише формальні «розряди» та «категорії». А я назву jardinier d’art садівником-майстром!
У той час, поки в Луврі готують до відкриття дві осінні експозиції «Театр влади» (24 вересня 2017 – 3 липня 2018) та «Франциск I та мистецтво Нідерландів» (18 жовтня 2017 – 15 січня 2018), садівники-майстри Тюїльрі вирішили випередити ці прекрасні події, присвятивши квіткові ділянки саду сестрі Франциска – Маргариті Наваррській, жінці рідкісних дипломатичних та літературних талантів.
Королева Наварри, майбутня бабуся короля Франції Генріха IV, збирала при дворі й всіляко підтримувала письменників, поетів, художників і мислителів свого часу.
За її сприяння зроблено переклад з латини французькою «Діянь датчан» Саксона Граматика – книжки, що надихнула Шекспіра на написання «Гамлета».
Маргарита, до слова, прославилася також як письменниця. Її «Гептамерон» («Семиденник») – відповідь «Декамерону» Боккаччо. У своєму збірнику новел Маргарита дозволила собі «розійтись із Боккаччо лише в одному: не писати жодної новели, яка не відображала б реальну подію».
Маргаритки для Маргарити? А чом би й ні. Саме тим і добра школа французького садівництва, що пропонує оригінальні рішення навіть для простих завдань.
Квіткові майданчики, присвячені королеві, садівники-майстри задумали створити із допомогою представників сімейства айстрових, до яких належать і маргаритки.
Для цього вони використовували білі й усіх відтінків червоного квіти: гіпсофіли Roi des Halles, космеї Sonata, еустоми Carmen F1, далії Blue Bayou, Nashville і Eole.
Можна було б і зупинитися. Але ж пласкі квіткові композиції нудні. Чого ж не вистачає? Рельєфу!
«Вибудувати архітектуру» квіткових площ садівники-майстри змогли, злучивши рослини цікавої форми – іпомеї Marguerite та декоративних злаків і трав, як, приміром, пеннісетуми Ruppellianum.
Захоплюватися принадами французьких садів і парків дуже легко, подумалося мені. А от обзавестися садівниками-майстрами у своєму місті набагато складніше.
Творці краси – аж ніяк не небожителі, а правильно навчені фахівці. Вражаючий масив чи примітивний? Добрий бюджет, гарний смак, спадкоємність і пристрасть, як бачимо, вирішують усе.
