Заєць у бестіарії Христа: шлях від пороку до доброчесності

Чи замислювалися ви про тe, чому у готичних соборах так багато скульптур із зображенням тварин? Одні з них мають цілком реальний вигляд, тоді як інші зображені у химерній, казковій манері.

Середньовічна людина не завжди могла читати Святе письмо, проте, побачивши зайців, русалок або риб у Божому домі, одразу розуміла, про що йдеться. Ми ж сьогодні лише губимося у здогадах. І якщо багатьом відомо, що риба – це символ Христа, то зайці, що сидять по колу, торкаючись одне одного вухами, викликають декотру розгубленість.

Заєць вбиває лицаря, Бревіарій Рено де Бара, 1302-1305
Заєць з корзиною цуценят, Понтіфікал Гійома Дюкана, близько 1390

Саме так я й почувалася, коли виявила «трійцю» у капличці Музею Середньовіччя в Парижі. Що роблять зайці, ці «легковажні» тварини, у храмі? І чому їх троє? Потім у мене були й інші подібні «зустрічі», поки, нарешті, я не потрапила до собору Лозанни, де саме проходила виставка, присвячена тваринам у цьому храмі. З неї й почалася моя мандрівка у світ бестіаріїв.

Згаданого у Біблії лише двічі, у християнській традиції зайця вважали «нечистою твариною», тому й до бестіарію його «допустили» не одразу.

«Книга тварин» – винахід Середньовіччя. В її основі – праця Physiologus («Натураліст»), написана християнами Олександрії наприкінці II – початку III століття. У трактаті, спираючись на вигляд і поведінку кількох десятків тварин, зроблені висновки морального та релігійного характеру, й ці властивості потім застосовували щодо людей.

Індійські слони та заєць, Рочестерський бестіарій, близько 1230-1240

У IV–V століттях «Натураліст» переклали з грецької на латину під назвою Physiologus й уточнили декотрі розпливчасті визначення.

Латинська версія, збагачена ідеями з «Природної історії» Плінія Старшого (I ст.), «Колекції чудових речей» Соліна (III ст.) та «Етимологій» Ісидора Севільського (VII ст.), і була взята за основу середньовічних бестіаріїв. У XIII столітті до них додали ще й уривки з арабських перекладів до того часу невідомих західному світу праць Аристотеля.

Зайця, згідно з висловом царя Соломона, означили як «ненадійного з усіх боків».
Заєць, що напав на людину, Бревіарій Рено де Бара, 1302-1305
Зайці та собака, що на них полює, Псалтир Латрелла, 1325-1340, @British Library

Оскільки у Середньовіччі все суще вважалося земним відображенням вищого смислу, то кольору, формі, рослині або тварині надавалося певне божественне значення.

Бестіарії заповнені посиланнями на Біблію, які підтверджують цей зв’язок. Тому не дивно, що мешканці бестіаріїв з’являються й у храмах. Втім, тваринам нерідко приписували одночасно і чесноти, і порочні якості, неначе у свідомості середньовічної людини існували два півні або два собаки.

Собаки порти зайців, Бревіарій Рено де Бара, 1302-1305. Головной куратор бібліотеки Вердена, у якій зберігається Бревіарій, у своєму інтервью CNN стверджує, що це зображення було метафорою відносин чоловіків (собак) та жінок (зайців).

Не став виключенням і заєць. У добу античності він правив за символ любові як гетеро-, так і гомосексуальної. А ще вважали, що заєць – гермафродит, котрий може змінювати свою стать.

Через помилки перекладача «маленького слона» стали називати то їжаком, то… зайченям. Кого ж зображувати у важливих біблійних сценах? Їжака вважали «дияволом, що краде душі», отже його кандидатура одразу відпала.
НОВИНИ ЩОСУБОТИ


НОВОСТИ ПО СУББОТАМ

 

Згаданого у Біблії лише двічі, у християнській традиції зайця вважали «нечистою твариною», не придатним до їжі, тому й до бестіарію його «допустили» не одразу.

Горезвісна заяча «мінливість» була доповнена описами на зразок «ані вірний, ані зрадник; ані холодний, ані гарячий», що ще більше обтяжило його становище. Зайця, згідно з висловом царя Соломона, означили як «ненадійного з усіх боків».

А «родичу» зайця – кролику, жодного разу не згаданому в Біблії, але названому латиною словом «кунікулус», не пощастило з ім’ям. Святі отці не стали заглиблюватися в те, як близько «кунікулус» пов’язаний зі словом «куннус», а просто зачислили його в «погану» заячу компанію.

Творення тварин Богом, Абердинський бестіарій, близько 1200
Адам називає тварин іменами, Абердинський бестіарій, близько 1200

З одного боку, в бестіаріях зайцю приділяють мало місця і не зображують його мальовничо. З іншого ж, він входить до першого десятка тварин, присутніх у сценах Творення й Нарікання тварей іменами. Яким же чином «шалапутному» зайцю вдалося встати в одну ланку з левом або оленем, а часом навіть посидіти на руках в Адама?

Адам називає тварин іменами, бестіарій (можливо, з Рочестера), близько 1230, @British Library

Причина у неточному перекладі з івриту на грецьку. Замість того аби перекласти shafan sela як «найменший слон у світі», переклали як «свиню з голками», що в подальшому призвело до ще більших різночитань. Латиною «маленького слона» називали то їжаком, то… зайченям.

Кого ж зображувати у таких важливих біблійних сценах? Потрібно було зробити остаточний вибір. Їжака з часів «Натураліста» вважали «дияволом, що краде душі», отже його кандидатура одразу відпала.

Lepusculus domini, «божественний» заєць, мав виняткову репутацію й символізував вірних Господу й святій церкві.

Таким чином, наш заєць реабілітувався в очах церкви. Щоправда, його нарекли особливим іменем – lepusculus domini. Цей «божественний» заєць мав виняткову репутацію й символізував вірних Господу й святій церкві. Зображення же трьох зайців, що торкаються один одного вухами, стало символом Трійці, єдності Бога в трьох іпостасях.

Три зайця, що біжать по колу, Біблія, к. XIII - п. XIV ст.
Три зайця, що сидять по колу, капличка Музею Середньовіччя у Парижі, к. XV ст.

Проте, й з Трійцею не все так просто, оскільки у зайців, що женуться один за одним по колу, своя дивовижна історія. Такі бігуни зустрічаються на артефактах давньої Персії, буддійського Китаю та в юдейських храмах.

Як бачимо, християнство лише запозичило символ, народжений набагато раніше в інших традиціях. Ця серйозна тема потребує часу для вивчення й, можливо, стане предметом мого окремого посту.

Поки ж порадіємо, що у зайців все склалося доволі вдало. Повірте, свиням та гієнам пощастило значно менше. А вже про незавидну долю русалок я взагалі промовчу.

Прочитайте чудову статтю Іллі Дайнса (in English) про альтер-его зайця та дізнайтесь більше (in English) про вухасту трійцю.

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com