23.06 Заєць у бестіарії Христа: шлях від пороку до доброчесності
[vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498116532593{padding-top: 20px !important;}”][vc_column][vc_column_text]Чи замислювалися ви про тe, чому у готичних соборах так багато скульптур із зображенням тварин? Одні з них мають цілком реальний вигляд, тоді як інші зображені у химерній, казковій манері.
Середньовічна людина не завжди могла читати Святе письмо, проте, побачивши зайців, русалок або риб у Божому домі, одразу розуміла, про що йдеться. Ми ж сьогодні лише губимося у здогадах. І якщо багатьом відомо, що риба – це символ Христа, то зайці, що сидять по колу, торкаючись одне одного вухами, викликають декотру розгубленість.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498132352482{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498124628258{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_single_image image=”3031″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3030″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Саме так я й почувалася, коли виявила «трійцю» у капличці Музею Середньовіччя в Парижі. Що роблять зайці, ці «легковажні» тварини, у храмі? І чому їх троє? Потім у мене були й інші подібні «зустрічі», поки, нарешті, я не потрапила до собору Лозанни, де саме проходила виставка, присвячена тваринам у цьому храмі. З неї й почалася моя мандрівка у світ бестіаріїв.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498116351803{padding-top: 20px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column]
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]«Книга тварин» – винахід Середньовіччя. В її основі – праця Physiologus («Натураліст»), написана християнами Олександрії наприкінці II – початку III століття. У трактаті, спираючись на вигляд і поведінку кількох десятків тварин, зроблені висновки морального та релігійного характеру, й ці властивості потім застосовували щодо людей.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498117334671{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”3037″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]У IV–V століттях «Натураліст» переклали з грецької на латину під назвою Physiologus й уточнили декотрі розпливчасті визначення.Згаданого у Біблії лише двічі, у християнській традиції зайця вважали «нечистою твариною», тому й до бестіарію його «допустили» не одразу.
Латинська версія, збагачена ідеями з «Природної історії» Плінія Старшого (I ст.), «Колекції чудових речей» Соліна (III ст.) та «Етимологій» Ісидора Севільського (VII ст.), і була взята за основу середньовічних бестіаріїв. У XIII столітті до них додали ще й уривки з арабських перекладів до того часу невідомих західному світу праць Аристотеля.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498132248612{padding-top: 20px !important;}”][vc_column]
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498116796908{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498118046131{padding-bottom: 30px !important;}”][vc_single_image image=”3036″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3035″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Оскільки у Середньовіччі все суще вважалося земним відображенням вищого смислу, то кольору, формі, рослині або тварині надавалося певне божественне значення.Зайця, згідно з висловом царя Соломона, означили як «ненадійного з усіх боків».
Бестіарії заповнені посиланнями на Біблію, які підтверджують цей зв’язок. Тому не дивно, що мешканці бестіаріїв з’являються й у храмах. Втім, тваринам нерідко приписували одночасно і чесноти, і порочні якості, неначе у свідомості середньовічної людини існували два півні або два собаки.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498117334671{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”3029″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Не став виключенням і заєць. У добу античності він правив за символ любові як гетеро-, так і гомосексуальної. А ще вважали, що заєць – гермафродит, котрий може змінювати свою стать.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498116351803{padding-top: 20px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column]
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Згаданого у Біблії лише двічі, у християнській традиції зайця вважали «нечистою твариною», не придатним до їжі, тому й до бестіарію його «допустили» не одразу.Через помилки перекладача «маленького слона» стали називати то їжаком, то… зайченям. Кого ж зображувати у важливих біблійних сценах? Їжака вважали «дияволом, що краде душі», отже його кандидатура одразу відпала.
Горезвісна заяча «мінливість» була доповнена описами на зразок «ані вірний, ані зрадник; ані холодний, ані гарячий», що ще більше обтяжило його становище. Зайця, згідно з висловом царя Соломона, означили як «ненадійного з усіх боків».
А «родичу» зайця – кролику, жодного разу не згаданому в Біблії, але названому латиною словом «кунікулус», не пощастило з ім’ям. Святі отці не стали заглиблюватися в те, як близько «кунікулус» пов’язаний зі словом «куннус», а просто зачислили його в «погану» заячу компанію.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498133492267{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498132124280{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_single_image image=”3027″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3028″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]З одного боку, в бестіаріях зайцю приділяють мало місця і не зображують його мальовничо. З іншого ж, він входить до першого десятка тварин, присутніх у сценах Творення й Нарікання тварей іменами. Яким же чином «шалапутному» зайцю вдалося встати в одну ланку з левом або оленем, а часом навіть посидіти на руках в Адама?[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498117334671{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 30px !important;}”][vc_column][vc_single_image image=”3032″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Причина у неточному перекладі з івриту на грецьку. Замість того аби перекласти shafan sela як «найменший слон у світі», переклали як «свиню з голками», що в подальшому призвело до ще більших різночитань. Латиною «маленького слона» називали то їжаком, то… зайченям.
Кого ж зображувати у таких важливих біблійних сценах? Потрібно було зробити остаточний вибір. Їжака з часів «Натураліста» вважали «дияволом, що краде душі», отже його кандидатура одразу відпала.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498116351803{padding-top: 20px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column]
[/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Таким чином, наш заєць реабілітувався в очах церкви. Щоправда, його нарекли особливим іменем – lepusculus domini. Цей «божественний» заєць мав виняткову репутацію й символізував вірних Господу й святій церкві. Зображення же трьох зайців, що торкаються один одного вухами, стало символом Трійці, єдності Бога в трьох іпостасях.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern” css=”.vc_custom_1498133225255{padding-top: 30px !important;padding-bottom: 20px !important;}”][vc_column width=”1/2″ css=”.vc_custom_1498123293872{padding-bottom: 20px !important;}”][vc_single_image image=”3033″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_single_image image=”3034″ img_size=”full” add_caption=”yes” alignment=”center” onclick=”link_image” qode_css_animation=”” qode_hover_animation=”zoom_in”][/vc_column][/vc_row][vc_row css_animation=”” row_type=”row” use_row_as_full_screen_section=”no” type=”full_width” angled_section=”no” text_align=”left” background_image_as_pattern=”without_pattern”][vc_column][vc_column_text]Проте, й з Трійцею не все так просто, оскільки у зайців, що женуться один за одним по колу, своя дивовижна історія. Такі бігуни зустрічаються на артефактах давньої Персії, буддійського Китаю та в юдейських храмах.Lepusculus domini, «божественний» заєць, мав виняткову репутацію й символізував вірних Господу й святій церкві.
Як бачимо, християнство лише запозичило символ, народжений набагато раніше в інших традиціях. Ця серйозна тема потребує часу для вивчення й, можливо, стане предметом мого окремого посту.
Поки ж порадіємо, що у зайців все склалося доволі вдало. Повірте, свиням та гієнам пощастило значно менше. А вже про незавидну долю русалок я взагалі промовчу.
Прочитайте чудову статтю Іллі Дайнса (in English) про альтер-его зайця та дізнайтесь більше (in English) про вухасту трійцю.[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
